Исходная форма: изловчиться

Словарная информация: св 4в $II

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: изловчи'ться

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personизловчу'сьизловчи'мся
2 personизловчи'шьсяизловчи'тесь
3 personизловчи'тсяизловча'тся


Gerund: изловча'сь

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
изловчи'лсяизловчи'ласьизловчи'лосьизловчи'лись



Gerund: изловчи'вшись

Imperative

SingularPlural
изловчи'сьизловчи'тесь

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeизловчи'вшийсяизловчи'вшаясяизловчи'вшеесяизловчи'вшиеся
Genitiveизловчи'вшегосяизловчи'вшейсяизловчи'вшегосяизловчи'вшихся
Dativeизловчи'вшемусяизловчи'вшейсяизловчи'вшемусяизловчи'вшимся
Accusative inanimateизловчи'вшийсяизловчи'вшуюсяизловчи'вшеесяизловчи'вшиеся
Accusative animateизловчи'вшегосяизловчи'вшуюсяизловчи'вшеесяизловчи'вшихся
Instrumentalизловчи'вшимсяизловчи'вшейся, изловчи'вшеюсяизловчи'вшимсяизловчи'вшимися
Locativeизловчи'вшемсяизловчи'вшейсяизловчи'вшемсяизловчи'вшихся