Исходная форма: кокнуться

Словарная информация: св 3а

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: ко'кнуться

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personко'кнусько'кнемся
2 personко'кнешьсяко'кнетесь
3 personко'кнетсяко'кнутся

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
ко'кнулсяко'кнуласько'кнулосько'кнулись



Gerund: ко'кнувшись

Imperative

SingularPlural
ко'книсько'книтесь

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeко'кнувшийсяко'кнувшаясяко'кнувшеесяко'кнувшиеся
Genitiveко'кнувшегосяко'кнувшейсяко'кнувшегосяко'кнувшихся
Dativeко'кнувшемусяко'кнувшейсяко'кнувшемусяко'кнувшимся
Accusative inanimateко'кнувшийсяко'кнувшуюсяко'кнувшеесяко'кнувшиеся
Accusative animateко'кнувшегосяко'кнувшуюсяко'кнувшеесяко'кнувшихся
Instrumentalко'кнувшимсяко'кнувшейся, ко'кнувшеюсяко'кнувшимсяко'кнувшимися
Locativeко'кнувшемсяко'кнувшейсяко'кнувшемсяко'кнувшихся