Исходная форма: наприниматьСловарная информация: св 1а?
Морфологическая характеристика: act. inf.
Infinitive: напринима'ть
Active voice
Present/future tense
| Singular | Plural |
---|
1 person | напринима'ю | напринима'ем |
---|
2 person | напринима'ешь | напринима'ете |
---|
3 person | напринима'ет | напринима'ют |
---|
Past tense
Masculine | Feminine | Neutral | Plural |
---|
напринима'л | напринима'ла | напринима'ло | напринима'ли |
Gerund: напринима'вши//напринима'в
Imperative
Singular | Plural |
---|
напринима'й | напринима'йте |
Past participle
| Masculine | Feminine | Neutral | Plural |
---|
Nominative | напринима'вший | напринима'вшая | напринима'вшее | напринима'вшие |
---|
Genitive | напринима'вшего | напринима'вшей | напринима'вшего | напринима'вших |
---|
Dative | напринима'вшему | напринима'вшей | напринима'вшему | напринима'вшим |
---|
Accusative inanimate | напринима'вший | напринима'вшую | напринима'вшее | напринима'вшие |
---|
Accusative animate | напринима'вшего | напринима'вшую | напринима'вшее | напринима'вших |
---|
Instrumental | напринима'вшим | напринима'вшей, напринима'вшею | напринима'вшим | напринима'вшими |
---|
Locative | напринима'вшем | напринима'вшей | напринима'вшем | напринима'вших |
---|