Исходная форма: навязнуть

Словарная информация: св нп 3**а $II

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: навя'знуть

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personнавя'знунавя'знем
2 personнавя'знешьнавя'знете
3 personнавя'знетнавя'знут

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
навя'знавя'зланавя'злонавя'зли



Gerund: навя'зши

Imperative

SingularPlural
навя'знинавя'зните

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeнавя'зшийнавя'зшаянавя'зшеенавя'зшие
Genitiveнавя'зшегонавя'зшейнавя'зшегонавя'зших
Dativeнавя'зшемунавя'зшейнавя'зшемунавя'зшим
Accusative inanimateнавя'зшийнавя'зшуюнавя'зшеенавя'зшие
Accusative animateнавя'зшегонавя'зшуюнавя'зшеенавя'зших
Instrumentalнавя'зшимнавя'зшей, навя'зшеюнавя'зшимнавя'зшими
Locativeнавя'зшемнавя'зшейнавя'зшемнавя'зших