Исходная форма: наворчатьсяСловарная информация: св 5в
Морфологическая характеристика: act. inf.
Infinitive: наворча'ться
Active voice
Present/future tense
| Singular | Plural |
---|
1 person | наворчу'сь | наворчи'мся |
---|
2 person | наворчи'шься | наворчи'тесь |
---|
3 person | наворчи'тся | наворча'тся |
---|
Gerund: наворча'сь
Past tense
Masculine | Feminine | Neutral | Plural |
---|
наворча'лся | наворча'лась | наворча'лось | наворча'лись |
Gerund: наворча'вшись
Imperative
Singular | Plural |
---|
наворчи'сь | наворчи'тесь |
Past participle
| Masculine | Feminine | Neutral | Plural |
---|
Nominative | наворча'вшийся | наворча'вшаяся | наворча'вшееся | наворча'вшиеся |
---|
Genitive | наворча'вшегося | наворча'вшейся | наворча'вшегося | наворча'вшихся |
---|
Dative | наворча'вшемуся | наворча'вшейся | наворча'вшемуся | наворча'вшимся |
---|
Accusative inanimate | наворча'вшийся | наворча'вшуюся | наворча'вшееся | наворча'вшиеся |
---|
Accusative animate | наворча'вшегося | наворча'вшуюся | наворча'вшееся | наворча'вшихся |
---|
Instrumental | наворча'вшимся | наворча'вшейся, наворча'вшеюся | наворча'вшимся | наворча'вшимися |
---|
Locative | наворча'вшемся | наворча'вшейся | наворча'вшемся | наворча'вшихся |
---|