Исходная форма: наворчаться

Словарная информация: св 5в

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: наворча'ться

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personнаворчу'сьнаворчи'мся
2 personнаворчи'шьсянаворчи'тесь
3 personнаворчи'тсянаворча'тся


Gerund: наворча'сь

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
наворча'лсянаворча'ласьнаворча'лосьнаворча'лись



Gerund: наворча'вшись

Imperative

SingularPlural
наворчи'сьнаворчи'тесь

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeнаворча'вшийсянаворча'вшаясянаворча'вшеесянаворча'вшиеся
Genitiveнаворча'вшегосянаворча'вшейсянаворча'вшегосянаворча'вшихся
Dativeнаворча'вшемусянаворча'вшейсянаворча'вшемусянаворча'вшимся
Accusative inanimateнаворча'вшийсянаворча'вшуюсянаворча'вшеесянаворча'вшиеся
Accusative animateнаворча'вшегосянаворча'вшуюсянаворча'вшеесянаворча'вшихся
Instrumentalнаворча'вшимсянаворча'вшейся, наворча'вшеюсянаворча'вшимсянаворча'вшимися
Locativeнаворча'вшемсянаворча'вшейсянаворча'вшемсянаворча'вшихся