Исходная форма: откомандоватьСловарная информация: св нп 2а
Морфологическая характеристика: act. inf.
Infinitive: откома'ндовать
Active voice
Present/future tense
| Singular | Plural |
---|
1 person | откома'ндую | откома'ндуем |
---|
2 person | откома'ндуешь | откома'ндуете |
---|
3 person | откома'ндует | откома'ндуют |
---|
Past tense
Masculine | Feminine | Neutral | Plural |
---|
откома'ндовал | откома'ндовала | откома'ндовало | откома'ндовали |
Gerund: откома'ндовавши//откома'ндовав
Imperative
Singular | Plural |
---|
откома'ндуй | откома'ндуйте |
Past participle
| Masculine | Feminine | Neutral | Plural |
---|
Nominative | откома'ндовавший | откома'ндовавшая | откома'ндовавшее | откома'ндовавшие |
---|
Genitive | откома'ндовавшего | откома'ндовавшей | откома'ндовавшего | откома'ндовавших |
---|
Dative | откома'ндовавшему | откома'ндовавшей | откома'ндовавшему | откома'ндовавшим |
---|
Accusative inanimate | откома'ндовавший | откома'ндовавшую | откома'ндовавшее | откома'ндовавшие |
---|
Accusative animate | откома'ндовавшего | откома'ндовавшую | откома'ндовавшее | откома'ндовавших |
---|
Instrumental | откома'ндовавшим | откома'ндовавшей, откома'ндовавшею | откома'ндовавшим | откома'ндовавшими |
---|
Locative | откома'ндовавшем | откома'ндовавшей | откома'ндовавшем | откома'ндовавших |
---|