Исходная форма: откомандовать

Словарная информация: св нп 2а

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: откома'ндовать

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personоткома'ндуюоткома'ндуем
2 personоткома'ндуешьоткома'ндуете
3 personоткома'ндуетоткома'ндуют

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
откома'ндовалоткома'ндовалаоткома'ндовалооткома'ндовали



Gerund: откома'ндовавши//откома'ндовав

Imperative

SingularPlural
откома'ндуйоткома'ндуйте

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeоткома'ндовавшийоткома'ндовавшаяоткома'ндовавшееоткома'ндовавшие
Genitiveоткома'ндовавшегооткома'ндовавшейоткома'ндовавшегооткома'ндовавших
Dativeоткома'ндовавшемуоткома'ндовавшейоткома'ндовавшемуоткома'ндовавшим
Accusative inanimateоткома'ндовавшийоткома'ндовавшуюоткома'ндовавшееоткома'ндовавшие
Accusative animateоткома'ндовавшегооткома'ндовавшуюоткома'ндовавшееоткома'ндовавших
Instrumentalоткома'ндовавшимоткома'ндовавшей, откома'ндовавшеюоткома'ндовавшимоткома'ндовавшими
Locativeоткома'ндовавшемоткома'ндовавшейоткома'ндовавшемоткома'ндовавших