Исходная форма: поглумиться

Словарная информация: св 4в

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: поглуми'ться

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personпоглумлю'сьпоглуми'мся
2 personпоглуми'шьсяпоглуми'тесь
3 personпоглуми'тсяпоглумя'тся


Gerund: поглумя'сь

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
поглуми'лсяпоглуми'ласьпоглуми'лосьпоглуми'лись



Gerund: поглуми'вшись

Imperative

SingularPlural
поглуми'сьпоглуми'тесь

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeпоглуми'вшийсяпоглуми'вшаясяпоглуми'вшеесяпоглуми'вшиеся
Genitiveпоглуми'вшегосяпоглуми'вшейсяпоглуми'вшегосяпоглуми'вшихся
Dativeпоглуми'вшемусяпоглуми'вшейсяпоглуми'вшемусяпоглуми'вшимся
Accusative inanimateпоглуми'вшийсяпоглуми'вшуюсяпоглуми'вшеесяпоглуми'вшиеся
Accusative animateпоглуми'вшегосяпоглуми'вшуюсяпоглуми'вшеесяпоглуми'вшихся
Instrumentalпоглуми'вшимсяпоглуми'вшейся, поглуми'вшеюсяпоглуми'вшимсяпоглуми'вшимися
Locativeпоглуми'вшемсяпоглуми'вшейсяпоглуми'вшемсяпоглуми'вшихся