Исходная форма: пообтаять

Словарная информация: св нп 6а

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: пообта'ять

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personпообта'юпообта'ем
2 personпообта'ешьпообта'ете
3 personпообта'етпообта'ют


Gerund: пообта'я

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
пообта'ялпообта'ялапообта'ялопообта'яли



Gerund: пообта'явши//пообта'яв

Imperative

SingularPlural
пообта'йпообта'йте

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeпообта'явшийпообта'явшаяпообта'явшеепообта'явшие
Genitiveпообта'явшегопообта'явшейпообта'явшегопообта'явших
Dativeпообта'явшемупообта'явшейпообта'явшемупообта'явшим
Accusative inanimateпообта'явшийпообта'явшуюпообта'явшеепообта'явшие
Accusative animateпообта'явшегопообта'явшуюпообта'явшеепообта'явших
Instrumentalпообта'явшимпообта'явшей, пообта'явшеюпообта'явшимпообта'явшими
Locativeпообта'явшемпообта'явшейпообта'явшемпообта'явших