Исходная форма: прижучить

Словарная информация: св 4а

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: прижу'чить

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personприжу'чуприжу'чим
2 personприжу'чишьприжу'чите
3 personприжу'читприжу'чат


Gerund: прижу'ча

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
прижу'чилприжу'чилаприжу'чилоприжу'чили



Gerund: прижу'чивши//прижу'чив

Imperative

SingularPlural
прижу'чьприжу'чьте

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeприжу'чившийприжу'чившаяприжу'чившееприжу'чившие
Genitiveприжу'чившегоприжу'чившейприжу'чившегоприжу'чивших
Dativeприжу'чившемуприжу'чившейприжу'чившемуприжу'чившим
Accusative inanimateприжу'чившийприжу'чившуюприжу'чившееприжу'чившие
Accusative animateприжу'чившегоприжу'чившуюприжу'чившееприжу'чивших
Instrumentalприжу'чившимприжу'чившей, прижу'чившеюприжу'чившимприжу'чившими
Locativeприжу'чившемприжу'чившейприжу'чившемприжу'чивших

Passive voice



Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeприжу'ченныйприжу'ченнаяприжу'ченноеприжу'ченные
Genitiveприжу'ченногоприжу'ченнойприжу'ченногоприжу'ченных
Dativeприжу'ченномуприжу'ченнойприжу'ченномуприжу'ченным
Accusative inanimateприжу'ченныйприжу'ченнуюприжу'ченноеприжу'ченные
Accusative animateприжу'ченногоприжу'ченнуюприжу'ченноеприжу'ченных
Instrumentalприжу'ченнымприжу'ченной, прижу'ченноюприжу'ченнымприжу'ченными
Locativeприжу'ченномприжу'ченнойприжу'ченномприжу'ченных
Short formприжу'ченприжу'ченаприжу'ченоприжу'чены