Исходная форма: раскорячиться

Словарная информация: св 4а $I

Морфологическая характеристика: act. inf.



Infinitive: раскоря'читься

Active voice

Present/future tense

SingularPlural
1 personраскоря'чусьраскоря'чимся
2 personраскоря'чишьсяраскоря'читесь
3 personраскоря'читсяраскоря'чатся


Gerund: раскоря'чась

Past tense

MasculineFeminineNeutralPlural
раскоря'чилсяраскоря'чиласьраскоря'чилосьраскоря'чились



Gerund: раскоря'чившись

Imperative

SingularPlural
раскоря'чьсяраскоря'чьтесь

Past participle

MasculineFeminineNeutralPlural
Nominativeраскоря'чившийсяраскоря'чившаясяраскоря'чившеесяраскоря'чившиеся
Genitiveраскоря'чившегосяраскоря'чившейсяраскоря'чившегосяраскоря'чившихся
Dativeраскоря'чившемусяраскоря'чившейсяраскоря'чившемусяраскоря'чившимся
Accusative inanimateраскоря'чившийсяраскоря'чившуюсяраскоря'чившеесяраскоря'чившиеся
Accusative animateраскоря'чившегосяраскоря'чившуюсяраскоря'чившеесяраскоря'чившихся
Instrumentalраскоря'чившимсяраскоря'чившейся, раскоря'чившеюсяраскоря'чившимсяраскоря'чившимися
Locativeраскоря'чившемсяраскоря'чившейсяраскоря'чившемсяраскоря'чившихся